(Ivan Franko) — Гріє сонечко Hrije sonečko

Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє Дзвонить пісеньку жайвороночок Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану Встань Встань, орачу! Вже прогули вітри Проскрипів мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом Мов у дівчини, що з сну будиться В груді радісно б'єсь здоровая Молодая кров Так і грудь землі диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою Встань, орачу, встань! Сій в щасливий час золоте зерно! З трепетом любві мати щирая Обійме його Кров'ю теплою накормить його Обережливо виростить його Гей, брати! В кого серце чистеє Руки сильнії, думка чесная Прокидайтеся! Встаньте, слухайте всемогущого Поклику весни! Сійте в головах думи вольнії В серцях жадобу братолюбія В грудях сміливість до великого Бою за добро, щастя й волю всіх! Сійте! На пухку, на живу ріллю Впадуть сімена думки вашої!